Щось діється дивне у царстві Окрайнім:
Упав непристойно добробут народу.
Ніхто не бажає назватися крайнім
Із тих, хто плекає чиновну породу.
У пресі, по радіо, в теледебатах
Державні достойники - янголи з раю,
Усім своїм виглядом прагнуть сказати,
Що їхня скромненька хатиночка - скраю!
І справді, погляньте - палаци, палаци
І все на родючих масних чорноземах.
А кошти чиї? Із чиєї то праці
Той дачний гармидер в містах і по селах?
Гудуть потривоженим роєм вокзали -
Там люд заклопотаний тягне поклажу
Туди, де вирують вселенські базари,
Де всяк набереться торгового стажу.
У "шопах" державних, сиріч, в магазинах,
Забракло товару високих ґатунків.
Мужі вседержавні в інолімузинах
Не звичні іще до нових облаштунків.
У чім заковика таких перекосів,
Чому не працюють заводи гіганти?
Чи скоро вже буде віднайдено спосіб,
Щоб стати до творення, а не ламати?
Тут думати -мало! Тут мислити треба!
Вже годі стару тасувати колоду.
Наспіла пора і нагальна потреба
Творити добро для простого народу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291470
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Дощ