Осінь починається з ворон
Не з роздумів, не з вересня, не з листя
І не тоді, коли собі не знайдеш місця
І холодом несе з усіх сторон.
Бо осінь починається з ворон
Коли то зранку будить їх понурий крик
Сонлива втома вже збиває з ніг
Хоч ти й не встав ще з лівої як завжди..
І ранок починається з ворон
І сірість неба тисне вже на скроні
Чорняве пір’я падає в долоні..
Як сніг. Химерний сніг..
Так осінь починається. Я знаю.
З потоку звуків вікон КАР КАР КАР
Та кінець липня ж – зирк на календар.
Та осінь почалася вже. Я знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291432
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: jesien