Темрява чорна й світло.
День і ніч.
Вода прозора,
а вогонь - гарячий.
Цнотливо-білий сніг, і
(дивна річ!)
лежить він на землі,
„брудній” неначе...
Щасливий сміх -
і горя зла печать,
любов - і ненависть,
що душу розриває.
У вічній тиші -
пісні прозвучать..
Твердиню скелі -
море підмиває.
Троянди запах -
у труні мерця...
Добро і Зло –
в китайських піктограмах.
Чужа усмішка
рідного лиця,
як „інь” і „янь”,
як біле в чорних рамах.
Мені відкрилась
раптом суть начал -
усе, що є -
утворить Протилежність.
В життя початок є –
і є причал.
В людини є свобода
– є й залежність.
Чи встигну
зрозуміти дивний зміст
таємних явищ,
сновидінь і знаків?
І чи переді мною
в повний зріст
постане суть
небесних зодіаків?...
Одним із них
„помічений” і я...
Десь і мене
хвилина та чекає –
коли стоять
буде душа моя
на тім порозі -
Пекла...
або Раю...
19.07.08 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291411
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: She said: gray...