У серці поминки.
Ридаю вразливо-
Кричить обірвана душа.
Зникає ніжність і тепло.
Я зрозуміла... пора.
Ступивши крок,
в очах-мабудь вже повінь.
Мліють руки...
Я втратила життя,можливо совість.
Від уявних дотиків-
недоторкано бентежусь.
Гранули свідомості-надчутливість.
Наступна мить-у серці поминки..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291288
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Марина Василюк