Холодний місяць соромливо,
Тихенько заглядав в вікно,
На бронзове в постелі диво
Дивився через темне скло.
А диво тілом розляглося
На білосніжних подушках.
Морською хвилею волосся
Застигло на його щоках.
В знемозі губи щось шептали:
Бентежністю томили сни.
А вітер з місяцем гуляли,
На диво дивлячись згори.
Хмарина їх любовний погляд
Відгородила від вікна.
І вже стояла темінь поряд,
Те диво-тіло берегла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291245
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Г. Король