Смарагдові твої очі, пронизують мої, опівночі,
До самого серця, до щему в середині душі,
Вони такі глибокі, бездонні, мені кохання пророчать,
Виривають із світу самоти... Вони не чужі.
І поглинають поглядом щоночі, немов морська безодня...
В них світло і морок, і тваринний, якийсь дикий блиск,
Несамовита пристрасть манить...Затягує до самого дна
Мене приваблює таїна ... Та гра енергій скрізь.
Вип’ємо по келиху старого й доброго, п'янкого вина,
Закриємо очі... Захмеліємо в насолоді
Й почуємо сердець биття чи одного на двох...От дивина,
Й заблукаємо, мов сліпі...В лабіринтах любові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2011
автор: Макієвська Наталія Є.