Нікому не віддам
своєї туги -
На відстані
схрестились полюси.
Вогонь хрестився
димом і туманом,
Палали тіні -
полудень застиг.
Вода згорала
інеєм на скронях,
На дно тікало
вимерзле вино,
Лиш сніг мовчав,
а небо снило склом
І павутинням
цілував чоло,
крізь літо сміючись,
осінній вітер.
Закрию очі, гратиме на ніч
Вода крізь човен.
Знов зустріну сонце.
Зігріє какзка.
Розбіжаться сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.11.2011
автор: Бука