***
Не вмію так: іти й не озиратись!
І кре́слити сьогоднішнім минуле…
А сприйняття?.. Неві́дані константи!
"Самоупе́вність" – як обман-приту́ли…
І самона́вій – «психологій» натяк :
Той позитив між скалок негативу!
Іду… невпевнено… Мабуть, аби́як…
Без ціле-руху і без лженадриву…
(5.11.11)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291124
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: Леся Геник