Бачу, на вулиці люди,
Відчуваю ритм метушні,
Ідуть всі вони у нікуди,
І ховають обличчя свої.
Без радості смутку й емоцій,
Байдужість у їхніх очах,
І думки своєї не мають,
Заблукали в рекламних щитах.
У собі їдуть, без зупинну,
Очі уткнувши в асфальт,
Здається відчули провину,
Та серця тверді як базальт.
Живуть без підтримки й прощання,
Працюють чужій меті,
І, навіть, не має бажання
Змінити щось в цьому житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290921
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: 10755701