Ну, от і дощ…
Блукає по пустелі…
Чорніє сивина кудлатих хмарочосів…
І вітер з моря…
У блакиті піднебесся, в розривах порожнин, піщано-золота, яскрава простосердість марення мого про проблиск небожат і віра…
У вирій поетичній нестерпучості натхнення…
У неминуче.
Ну, а поки…
Дощ…
Благословенний дощ…
Блукає по пустелі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290893
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Ицхак Скородинский