Уже двірники, позбивали з дерев останнє листя,
не діждавшись вітру і коромисла дощів,
Уже стало зовсім голе і якесь пусте обійстя,
тільки скачуть сонячні зайчики повз кущі.
Блакить небесна розлилася так радісно над містом,
що хочеться всіх любити... і двірників теж,
Незважаючи на те, що вони принесуть нам звістку
і приберуть лопатою ті сліди ...з між меж...
Осені і зими. Листопада і грудня на землі....
І невже холоди , загасять вогник в душі?
Не будемо марнувати час на дурні думки в імлі
Станцюють сніжинки нам танго на віражі.
Чи бачили ви таку осінь , казкову, як сьогодні,
теплу, сонячну, верескову....пречудову,
Де співають ще пташині хори , якось надприродньо,
немов би весна, десь за рогом іде знову?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290859
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 04.11.2011
автор: Макієвська Наталія Є.