Світанок роси, наче сльози, ронить,
Туманом припадає до землі,
Дзвенять над світом поминальні дзвони,
Кричать у небі сиві журавлі.
Невже життя – це лиш чекання смерті?
Невже життя не варте і гроша?..
Хоч вибухає, мов реактор, серце,
Та не вдягає саркофаг душа…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290851
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Володимир Шинкарук