Привідчиню думки у минуле –
Хай від спогадів тягне протягом, –
Полечу без найменшого спротиву
У тоді, звідки ми не вернули.
Не один оминаючи вихор
Пересудів очей спопеляючих,
І себе за нестримність картаючи,
Доторкнуся чола твого стиха.
Подалавши шляхи непробачені,
Затамую у подиху вічність...
А в цю мить у тепер-потойбіччі
Запече тебе сум непобачення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290838
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: olesyav