Мово, - мово,- Ти ріка
Бурхлива, печальна,
Тиха , лагідна, весела ...
Пісня повивальна.
З джерела життя народу
Маєш свою власну вроду,
Свою долю і талан,
Гордий, неповторний стан.
В ній краса смерек, дібров
Десь по горах знов і знов
Шумом вітру зазвучиш,
Так спочинеш, - замовчиш ...
Щоби морем розплескатись,
Шумом хвиль до нас озватись,
Сонця променем, зорею,
Досягнувши апогею
Зазвучати !!! ... Чистота ...
Мово рідна, - Ти свята !
"Олекса Терен"
04.11.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290791
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2011
автор: Олекса Терен