Вона б не пішла за тобою, якщо б ти не просив. Якщо б не говорив усіх цих слів і не обіцяв звернути заради неї гори! Вона б не пішла за тобою... А може... А може вона не слухала твоїх слів, а прросто рибила те, що їй підказувало серце? Адже тобі це не відомо. Та й ніколи не було відомо!... Та чи цікавився ти цим? Чи спробував дізнатись і запам'ятати, що вона любить, яий у неї колір очей, які квіти їй подобаться? Ні? А яку музику вона любить слухати? Не цікавився... А дарма! Варто було спробувати!... Ти просто ідіот! Просто ідіот...
Не намагайся ніколи її зрозуміти. В тебе всеодно це не получиться. Просто сприймай її такою, як вона є. І все... І більш нічого... Просто кохай її. Кохай до нестями, до смерті. Завжди і вічно. Безмежно і щиро. По справжньому і без зайвих слів... Кохай так, наче востаннє... Так, наче в наступну мить, ти її втратиш... Кохай, та не обманюй! Ніколи, ні прияких обставинах! Не ображай її! Ніколи не дозволяй їй сумуваати. Будь її ангелем охоронцем, її клоуном, її восьмим кольором.
Чомусь згадалась ця пісня...
Будь для неї усім тим. що є прекрасного у цьому світі... Принаймні спробуй. Адже не спробувавши, не дізнаєшся... Просто кохай!...
Вонаб не пішла за тобою, якщо б...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290738
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2011
автор: Fagotyst