Іду на сполох крізь дощі і осінь,
Ховаючись від всіх, неначе постороння.
І розкуйовджене моє волосся
Нагадує про божевільну ніч безсоння.
Царапини на тілі зі спрагою любила,
Гаряча кров на скусаних моїх вустах,
Облизуючи їх тебе лише дражнила,
І помирала від бажання на твоїх плечах.
Звилася змією, сичала божевільно,
Від доторку твого піднялась до небес!
Ти пристрастю своєю вбивав мене повільно...
Як грішно наші душі переплелись навхрест!
Жага побути вдвох палила нам серця,
Поринули ми разом у спільний наш політ.
Я зрозуміла раптом, що я навік твоя,
А на любов з тобою суцільний безЛіміт!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290634
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: Оле Чка