Кожен день вітер шукав спокій десь біля твоїх вікон
Та лагідним шепотінням виконував осінні репризи,
Ковтаючи тепло з цих самотніх домівок,
Переглядаючи зміст квартирних вистав,
Де ти кружляла метеликом навколо лампи,
Билась, не шкодуючи крил, об скло
І падала, як немовля, та знову і знову робила крок за кроком,
Наздоганяючи свою тінь, що стала так схожа на цю останню ніч;
А перед ранком, сідала на підвіконня та цілувала холодний вітер
Теплими, сухими губами.
Видаляла Його літери зі своїх долонь
Адже навколо тільки сум………………
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290505
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: dison