Я літню веселку
тримала в долонях,
чому ж не весела,
і руки холодні.
Заплутався іній
осінній у коси,
а серце невинне
так лагідно просить.
Не переймай, не забирай тепла, а
пригадай літній
розмай, де коси в вінки плела. Сумно
мені, віриш чи
ні, я заблукала. У відповідь лиш
посміхнулась мені
осінь лукава.
Так - так, усміхнулася тихо мені
осінь лукава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290413
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2011
автор: tatapoli