…коли варто піти не прощаючись…

"На  їхній  побутовій  шизофренії,  котру  вони  дещо  пафосно  називають  пристрастю,  можуть  працювати  атомні  станції,  ця  чорна  кров,  що  переливається  в  акваріумах  їхніх  сердець  ,  щороку  заливає  собою  набережні  й  пляжі,  лишаючи  на  асфальті  кольорові  нафтові  розводи."
                                                                   С.Жадан
     _____________________________________________________________

...перестрибуючи  кордони  заборонених  тем  немов
калюжі  після  осінньої  зливи
ми  надто  часто  уникаємо  нудних  передмов
і  ковтаємо  правду  неначе  контрацептиви
безпристрасно  дотримуючись  настанов...
а  на  ранок  тиша  пульсує  мов  сонна  артерія
на  шиї  часу...
наші  почуття  завше  важка  артилерія
і  коли  ти  виходиш  курити  на  порожню  терасу
це  уже  справжня  містерія...
бо  коли  забуваєш  що  йти  треба  так  щоб  небуло
причин  повертатись...
і  дихає  в  скроні  смертельно  холодне  дуло
я  приходжу  до  висновку  що  все  таки  
краще  йти  по  англійськи  ...не  прощатись...
бо  кожне  слово  сказане  тобою  за  порогом
інший  оцінить  як  спробу  капітуляції...
а  так  поклявшись  вкотре  своїм  промоклим
від  сліз  стомленим  Богом
одінеш  навушники  і  підеш  слухаючи  
опівнічні  хіти  сонних  радіостанцій...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290365
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Poetka