Прочитай мене...
Одним поглядом
Вбий на місці
лише дотиком одним
Наш зв'язок
на небі було проклято
Наші спогади-
то марево, то дим
Відомсти мені...
Своїм спокоєм
І байдужістю
відомсти
Нереальності
ми не створюєм
Не будуємо
знов мости
Наші мостики...
Провалилися
І засипала
їх земля
Уві сні тобі
я явилася
А в реальності-
не твоя
Обійми мене
хоча б подумки
На секунду лиш
пригорни
Може стрінемось
десь у потемках
Увійшовши в спільні сни
Забери мене
у життя своє
Із життя мого
забери
Бо не спатиму
серед ночі я
Зорі світять нам
ізгори
За тобою я
наче пташкою
Сизокрилою
полечу
Об'єднатися
дуже важко нам
Тож співатиму
досхочу
Ми забудемо
один одного
І розкине вмить
нас життя
Поки тут стоїм
одним поглядом
Прочитай мене
є ще час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290354
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.11.2011
автор: Ярослава Ткач