ШЕПЧЕТ НОЧЬ (перевод)

Перевод    одноименного    стихотворения      tatapoli    http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289952


Шепоче    ніч,    журбу    покинь,                            
думки    вгамую    та    й    утішу,
вже    я    прийшла,    до    мене    линь,                    
тебе    до    ранку    не    полишу.                                    

Поставлю    північ    в    головах,
щоб    остудила    чвари    денні,
заколишУ    на    небесах,
сузірним    маривом    південним.

Голівку    положу    на    хміль,
укрию    ніжним    сновидінням,
що    поззиваю    звідусіль,
бо    я    волію    проведінням.

Сон    перший    матимеш    міцний
та    не    тривкий,    а    що    вже    потім...
не    пригадаєш    й    силоміць
того,    що    зранку    був    неспокій...

Ти        сон    забудеш,    як    в    вікні    
побачиш    вранішнє    світання,
то    ж,    не    дивись,    завдяч    мені,
згадать    дозволю    на    прощання.

А    щоб    він    збувся,    помовчи,
розкажещ    згодом,    ненароком,
бо,    щоб    ніхто    не    наврочИв,
і    він    не    став    тобі    злим    роком.

А    зараз    спи,    зніму    з    очей    
утоми    тінь,    з    лиця    -    тривогу,
торкнусь    оголеним    плечем,
уже    заснула...слава    Богу!


-----------------------------------------------------------------------------


Ночь  шепчет:  прочь  печаль  гони,
Тебя  утешу,  успокою,
Пришел  мой  час,  ко  мне  прильни,
И  до  зари  побудь  со  мною.

Поставлю  полночь  в  головах,
За  суетою  день  замкнется,
И  колыбелью  в  небесах
Созвездье  южное  качнется.

Из  хмеля  ложе  сотворю,
Укрою  нежным  сновиденьем,
Все  сказки  мира  -  к  алтарю,
Повелевая  провиденьем.

Сон  крепкий  приведу  к  тебе,
Да  не  тревожный,  будь,  что  будет...
И  не  отыщешь  ты  в  судьбе
Того,  что  будоражит  будни.

Умчится  сон,  едва  в  окне
Забрезжит  первый  луч  рассвета,
Ты  будешь  благодарен  мне,
И  я  позволю  вспомнить  это.

Чтоб  сон  исполнился,  смолчи,
Расскажешь  как-нибудь,  случайно,
Чтоб  не  навлек  никто  в  ночи
Зловещих  чар  на  хрупкость  тайны.

Покуда  спи,  смахну  я  грусть,
С  усталых  глаз,  с  лица  -  тревогу,
Плечом  горячим  прикоснусь,
В  сон  погружаясь...  Слава  Богу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290268
Рубрика: Лирика
дата надходження 02.11.2011
автор: Борисовна