А ти - лиш Весна…

Поезія    -    дотик,
мелодія    сну.
Ти    хочеш    сказати,
та    що    –    не    збагну.

Я    хочу    торкатись.
А    ти    –    почуттів.
Щоденно    вагатись
у    плетиві    слів.

Романтики    хочеш,
а    я    -    лиш    тебе,
щоб    наче    Ікари,
упасти    з    небес...

Ти    –    Жінка.    І    пахнеш
стихією    зваб.
А    я    -    лиш    стихії
впокорений    раб…

Я    -    просто    Мужчина.
А    ти    -    лиш    Весна.
А    може,    ти    -    Повінь
чи    Доля    -    хтозна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2011
автор: She said: gray...