Сонце…

Порахую  всі  дні  моїх  пройдених  кроків,
Зазирну  в  книгу  Її  майбутніх  снів…  
На  шляху  до  себе  втрачу  в  тілі  спокій,
Мій  кулак  не  вивчить  нових  слів…

Моє  Сонце  -  дивись…
В  мої  очі  –  дивись…
В  моє  серце  –  дивись…
Я  все  віддав…

Нас  було  так  багато  –  тепер  тільки  двоє,
Ми  ходили  до  Неба,    ворожили  на  час…
Я  залишу  на  згадку  наше  фото  історій,
А  ти  не  дозволиш  що  вогник  людських  мрій  погас…      

Моє  Сонце  -  дивись…
В  мої  очі  –  дивись…
В  моє  серце  –  дивись…
Я  все  віддав…

Я  пам’ятаю  про  тих  –  хто  дарував  світло,
Ми  вбивали  себе,  але  мало  хто  розумів…
І  тепер    я  блукаю  маршрутами  Вітру,
Я  просто  хтів  співати  до  кінця  своїх  днів  …

Моє  Сонце  -  дивись…
В  мої  очі  –  дивись…
В  моє  серце  –  дивись…
Я  все  віддав…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289817
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 31.10.2011
автор: Эммануэль Арман Вэй Граф