Мiй сон горiлиць на подушцi мріє про тебе,
мої думки шлють листи без адреси
і звiсно без жодного підпису,
а душа в післямові мовчання
на Київських пагорбах,
обважнівши молитвами
знов набула невідомого значення...
Як дізнатись що краще
відвертість чи ці імпульсивні страждання?
Вмотивований біль,
чи безкарна істерика за поцілунками?...
Притуляюсь до сутності неба,
вдивляюся в істини...
Там одна тільки правда-
без тебе віднині я ніби без імені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289603
Рубрика: Верлібр
дата надходження 30.10.2011
автор: Леслав