Так журливо лине
Поклик журавлиний,
Падає-спадає болем на траву.
Ген, понад лісами,
Попід небесами
Стелить-вистеляє осені канву.
Через тин, на стежку
Тче павук мережку -
Срібно так вилискують ниточки тонкі.
Вітер котить полем
Перекотиполе -
Хтозна де й зупиняться м"ячики прудкі.
Явір став над ставом
Вже не кучерявим -
Попливли листочки стиха по воді.
Очерет стіною,
Наче йде війною,
Догори здійнявши качалки руді.
Край мого городу,
Чарівна на вроду,
Прихиля калина ґрона аж до ніг.
Ніжна і рум"яна,
Мов та юна панна,
Буде пломеніти, доки й ляже сніг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289573
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Дощ