Мовчи…Кричи…Скажи хоч слово.
Наснись мені…так, випадково…
Прийди й візьми…візьми і поверни…
Лиш стукіт мого серця не спини…
Твоє воно, твоє..і лиш твоє…
Воно все зранене, в крові…але ще б’є…
Моїм давно вже перестало бути,
Відколи слів я перестала чути…
Своє життя віддала в твої руки…-
Над моїм тілом позлітались круки…
Ненавидь тіло, та не губи душу,
Бо скоро Богу її дати мушу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289556
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.10.2011
автор: Amina