Весна пришла так несподівано,
І виглянуло сонце із-за хмар,
Разом з бруньками народилося
Кохання серед сонця барв.
Воно таким ще немічним і кволим
Лежало на ледь талому снігу,
Пташки співали йому хором
І прививали до життя жагу.
Любов підвелася, привстала,
Невміло так ще підвелась,
Дитячим поглядом тривалим
Благала про небесну благодать...
Змилувалось небо над любов’ю
І сповнило кохання почуттям,
Воно таким непевним ще, прозорим
Одне життя дало двом іменам...
Час йшов і кріпшало кохання,
Та не гадав тоді ніхто з них двох,
Що дружбою народжене ще зрання,
Пізніше трохи – це буде любов.
14 березня 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28949
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.06.2007
автор: Katька