Карпати там розкинулись велично,
Тихенько підпирають хмари угорі,
Гуляє вітер, свище на горі,
А так спокійно, дико та незвично.
Зелені полонини завжди кличуть,
Життя на них вирує та горить,
Овечки часто дивляться в блакить,
Де журавлі із тугою курличуть.
Усе тут причепурене, зелене,
Хтось бринзу робить, бриль і кептарі...
Так весело, святково на дворі,
Що хочеться співати тим легеням.
Лиш час іде... Потрібно повертатись,
Щоб з горами улітку привітатись.
11.09.2011 року Карпати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289255
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 28.10.2011
автор: hronik