Від сонечка прижмурив оченята,
І згадую прекрасні літні дні,
Уже не гріються на дворі кошенята,
Трава пожовкла, ранки у імлі.
Та й не сказав би я що ти погана,
Прекрасна ти й хоч холод принесеш ,
Пожовклі листя то моя відрада,
Хоча й унила, та від тебе не втечеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289237
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.10.2011
автор: Віктор Непомнящий