шукай,і не знайдеш,
цю мить,
вона втекла,
втекла за часом..
один прозорий спогад
торкається холодним подихом осіннього повітря..
сиди і плач,
може згадаєш більше,
може навіть дещо відчуєш,
знов..
і обіймеш подумки хвилину скривдженого щастя.. .
це все що в тебе є,
це все що є у мене,
це все що робить нас живими,
та вбиває.. .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289169
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.10.2011
автор: Ultima