Я зрозуміла, що не зуміла
Тебе я зберегти
Що те кохання – пусті блукання
І виходу не знайти
Та я здолаю розчарування
Буду шукати сонця світання
Тільки тобі місця не буде в моєму житті
Пр-в:
Я відпускаю тебе назавжди
Хай обмине хвиля нас самоти
Скільки ти болю завдав мені
Тому лети у світи
Може кохання лібше знайдеш
І край цьому всьому покладеш
Будемо вільними все життя
Й буде щасливе у нас майбуття
2
У снах тебе більш не згадаю
І прокинувшись, не заридаю
Ти не достойний моїх почуттів
Мабуть, цього ти тільки й хотів.
Правду кажуь люди,
Гоїть рани час
На собі відчула після тих образ
Мабуть, я вже вільна від пустих тих слів.
Зникне хай назовсім слід від почуттів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28904
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2007
автор: ткаченко