Чистая водиця, сяйво золотиться
Подих прохолоди лине звідусіль
Дай мені напиться з джерела водиці.
Ця пора признання, вона – для весіль
2:
Навкруг все розквітає, всі запахи вбирає
Земля – природи мати, - для нових починань,
Щоб заново розкриться, щоб знову відновиться,
Щоб дати сили людству для їх переживань
Пр:
Квітучі дні настали повні прохолоди,
А очі юнака сіяють так від вроди
(Дівчачої краси і від її коси,
І погляду того, що не забуть ніколи) 2р
3:
Й, задовольнивши спрагу душі й тіла
На блаженнім ложі розляглись вони
Краплі на долоні піднесу до скроні:
Хай вони цілують вираз на лиці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=28893
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.06.2007
автор: ткаченко