Ніч за вікном. І ніч в душі.
Нагрію чай в мікрохвилівці.
Й похмуро їстиму книші
Із чаєм прямо на долівці.
Програли знову. І кому?!
Смугастим неграм із Донбасу.
Коту під хвіст, бодай йому,
Пішли цей вечір й гроші в касу.
Як в храм, я йшов на стадіон.
Звучали гасла, мов хорали.
Як Тягнибок у Фаріон
Я вірив в Вас. А ви - програли...
Від крику голос мій хрипить.
Від плескання болять долоні.
Я чай з книшами буду пить.
І на полу - не на ослоні.
Згорнув свій синьо-білий стяг.
І зтер зі щік емблему клубу.
Квиток, той що з трибун притяг,
Додав в колекцію (стос - грубий!)
Допито чай. Нема книшів.
І на підлозі змерзла дупа.
Не сплять мої товариші.
Болить фанатам ніч ця глупа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288885
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.10.2011
автор: Іван Домовитий