Серце моє плаче, як лелека,
Плаче покидає рідний край.
А любов, вона така далека,
Хоч була колись ненече рай.
Я сумую і зі мною небо,
Дивиться зажурено згори.
Пада дощ, а я прошу не треба,
Ти зігрій й до себе пригорни.
Огорни мене теплом й любов'ю,
Щастя дай і дай свого тепла.
Щоб розлука не забрала знову,
Ту любов, що навесні була.
Буду берегти її для тебе,
Зігріватиму її в мороз.
І дивитимусь в блакитне небо,
Бо у мене ти є, а не хтось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288685
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)