Акорд, що десь нагадує вірші,
Запалює і зваблювати мусить
Незвідану глибінь в твоїй душі,
Коли звучить мелодія спокуси.
Нехай не сріблом виткана струна,
Хай не блищить, як золотії ґрати.
Хай іншим чином строєна вона,
Аби не ржава, тобто – має грати!
Вона не має знати звуки нот,
І грамоту написану для струнних,
Об’єднуючи сяйво кілька сот
Очей, сердець… в затьмаренім безлунні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288535
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.10.2011
автор: Віктор Нагорний