Іду до вужика на випровадини,
Він іде в армію
Навіть не підозрюючи що його жде,
Сьогодні разом з ним навалимся і підем знімем
Тьолок.
Хіба така повинна бути поезія ?
Хіба так писали наші предки?
Та ви ж подумайте про наслідки,
Шевченко й Єсенін зараз ковтали б таблетки.
Вони там в труні перевертаються,
За вашу поезію і прозу,
За таке і розстріляне відродження,
Не розстріляли б, а поставили в позу.
P.S. заздалегідь прошу вибачення в тих кому це здасця жостковатим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288361
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.10.2011
автор: Віктор Непомнящий