Вздовж строкатих полів,
затамувавши подих,
заховавши під повіками пелюстки
осінніх квітів,
а в долонях -
пір'я перелітних птахів,
закутавшись у дим
із спаленого літа,
в ранкові тумани,
у затишні шерстяні шарфи,
в тепло світлого жовтневого смутку,
ми прямуємо в сторону світанку,
далеко за лінію горизонту
для того, щоб стати ближчими...
самим собі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288104
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: neverknowsbest