Ми помремо з тобою в один день.
Я обіцяю. В вересневім тумані, уранці.
Крізь дощові потоки та кров із вен,
В шовковому вбранні, у повільному танці.
Ланцюгом за шию. В ніжнім поцілунку,
Вмиті сльозами сповземо по стінці.
Червоною ниткою життя забирає дарунки.
Ми цілуємо, плачем востаннє. Убивці.
Убивці кохання. У розпачі б’ємось,
Ми себе загубили і обидва вмерли.
Розірвавши полатане серце, теж рвемось.
Розгубивши втікаючи закривавлені перли.
Ми тікаєм від сонця, ховаючись в тінях.
Ми тікаєм до пекла, здаючися без бою.
Лишаючи душу в бетонних стінах,
Помремо в один день ми з тобою.
Ірпінь, 12.09.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288057
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: Cozodoy Ihor