як в дзеркало,
вдивляюся у жаль,
і штори срібні торсає не вітер –
то ангел креслить душі:
ось межа,
де я і ти.
він взяв її… і витер.
і вже не бачу нас,
а тільки я
вмерзаю тінню білою в шугý,
і пальчиком
пишу твоє ім'я
не в зошиті, не в книзі –
на снігу.
і, прагнучи зігріти,
я сама
відталиною імені стаю...
о Господи,
у світі, де зима,
храни любов мою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288045
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: olya lakhotsky