Вікно спітніле пальцем лоскочу,
Тривожу теплим подихом краплини.
Тут місця для фантазій досхочу,
І мріям вже моїм немає спину.
Малюю дивні лінії на склі,
Незнані навіть мною силуети…
А фенікс із бажанням на крилі
Готується до вогняного злету.
Він вилетить крізь скло із «вітражем»,
Понісши в далечінь моє бажання.
Малюнки ж геть палкий розмиє щем…
«І що ж тепер?» - «До завтра! До світання!..»
23 жовтня, 2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288044
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2011
автор: АнГеЛіНа