Візьми ненароком мене за долоню,
дай блискавку в серце, бо я ж не чекаю…
Оглянусь – і пульс молотками у скроню,
та вжалений спокій бентежно тікає…
Вхопи ненароком за струни – й донизу!
Так різко, так впевнено, щоби сіпнулась!
Жарину зотлілу попести ще хмизом,
щоб крилами жадних вогнів розгорнулась!
Спали мене поглядом, словом та градом,
щоб крик виривався із уст скам’янілих…
Розгадуй мене, як одвічну шараду,
ти ж знаєш, що серце тебе лиш воліло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287731
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2011
автор: Vivien Pepper