Впізнаєш і не можеш впізнати,
Приземляєш, а я - все лечу.
Стереотипи складно ламати,
Немає кінця сьогодні дощу...
Передбачуваною мрію стати
Не таємницею чужою,
Яку ще роль в житті зіграти?
Вдягнути маску якого крою?
Зпрогнозуй ти мої вчинки,
Бо в житті вже майже гуру
Не знаєш мене ні краплинки,
Цей вислів, знаю обурить.
Безкорисні полохливі кроки,
Статків коштовних не треба.
Лише душа потрібна поки,
Ми маємо, хоч спільне небо...́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287730
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2011
автор: owl silence