сонячна квітка
з неї скапує мед
і на пальцях моїх
загусає
слід твоїх поцілунків
ти вічно живеш
коли сонце ловиш устами
доторкаюсь до часу
він схожий на ліс
на шершаве листя туману
на м’якій
встеленій мохом землі
крихти інію
і краплі світанку
сонячна квітка
росте крізь туман
і на смак здається
солодка
приручаєш долоні мої
до тепла
і цілуєш пелюстки
ще сонні
звабливо пахне нектар
ледь прозоро і ніжно
жовта квітка
забуває про час
і приручено квітне
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2011
автор: Лілія Демидюк