Я хочу, щоб дерева не були кривi.
Вони так натерпілись мовчазного горя.
Потроху повертались кольори,
Тепло - до сонця i блакить - до моря.
I я відважна i така спокійна
Йшла з того світу міріад й химер.
Як із кошмарів сновидіння.
Я маю шанс. Жива тепер.
Жива. Ти чуєш, я тепер iсную теж.
Ворожим пострілом із оборонних веж!
І більше ти не вб’єш. Нізащо, чуєш,
Що в цьому світі ти мене не вб’єш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287622
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2011
автор: Джон Капка (Красавцева)