Не вистачить в абетці, мабуть, літер,
Щоб розповісти, як шумить трава,
Про що шепоче до калини вітер –
Які ж то милі й чарівні слова.
Щоб описати, як рясний серпанок
Торкнеться м’яко загадкових віч,
Як з темноти народжується ранок,
І сивий вечір поринає в ніч,
Як в тихім лісі, мов дитину мати,
Колише милих пташенят гілля,
Як під промінням солодом багатим
В росі ранковій ніжаться поля,
П’янкий туман торкається тополі
І обгортає сріблом ніжний стан,
Як синь небес і рік блакитні далі
Злились в один безмежний океан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287492
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: В. Гроз