******

О  як  болить  ваш  усміх  не  мені,
Дарований    чужому    адресату,
А    я  для  вас  мізерний,  наче  атом,
Комар      малий  в  безкраїй  вишині.  

Бодай      би  ви  для  мене  стали  катом,
Впивали  в  тіло  стріли  огняні,
Тоді    хоча  б    у  ярім    дурмані
Я  міг      вас    щосекунди  оглядати.

Та  хто  я  вам?  Ні  ближній,  ні  далекий.
Ні    зілля  ,  ні    пігулки  із  аптеки  
 Не  вигоять  оцей      незносний      біль,  

Що  разом    з  вами  виник      нізвідкіль
І  в  серці    учиняє  суму    клекіт,
І  дух  ятрить  немов    уразу  сіль.


2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287471
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Рідний