Коли у нас міцне здоров"я,
Ми, о-го-го, самі собі Боги!
Упевнені, що це надовго
Й не помічаємо дурної гри:
Їмо жирненьке, солоденьке,
Не стримуєм емоції свої.
Хвороба ж поряд, вже близенько,
А ми життям ще крутим віражі.
І, як завжди, ось так, раптово:
То в боці запекло, то тиск рвонув.
До лікаря б нам терміново...
Переболить, пігулку знов ковтнув.
Самі собі припишем ліки -
Реклама допоможе і не раз.
Нам знов кудись потрібно бігти -
Інфаркт, інсульт - це зовсім не про нас.
Та все ж, приходить наша черга:
Хто сам дошкандиба, кого везуть.
Хвороба - штука дуже вперта,
Ось тут і медицину позовуть:
"Рятуйте, відгоніть хворобу,
Бо ж рятування цінного життя
Залежить лиш від вас, їй, Богу,
Так хочу ще пожити трішки я".
Одужання - річ вередлива:
Міцне здоров"я ви загнали в кут.
І не всесильна медицина,
Коли її в останню мить зовуть.
Й коли хвороба відступає,
Поради лікарів вже маячня.
В житті по-різному буває,
Але у кожного одне життя,
Як іграшкою ним не бавтесь,
А нехтувать здоров"ям - просто гріх.
Із лікарями зустрічайтесь
Для профілактики один раз в рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287361
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Радченко