З мережива вселеньського тепла
плели колиску мерехтливі зорі,
а місяць Бога-сина пеленав
під лагідні Марії колискові.
Спи моє дитяткою, набирайся сили,
бо тебе чекають мученИцькі дні.
Ти родився Богом, Ісусику милий,
у глухій пещері в яслах на рядні.
Ти родився Богом, але люди, сину,
в теє не повірять доки не уб"ють,
доки не побачать смерть твою жахливу,
бо живим, Ісусе, честь не віддають.
Твій Отець Всевишній наперед страждає,
неминучим жестом мучиться Пилат.
Ти тільки родився, а вже хрест збиває,
і у кузні цвяхи заготовив кат.
І пастухи, і волхви, і царі
кланялися народженню Месії,
а Йосип, нахилившись у дворі,
ридав під колисковий спів Марії.
Чому ми, люди, щоб сягнув небес,
щоб став він Богом - змусили померти,
й понині звеличаємо той хрест,
що був знарЯддям і тортур, і смерті?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287337
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 20.10.2011
автор: Борода