Старий дідусь,знайомий нам з дитинства
Що був вже старшим,та більше не старів
Ніколи,не любив він свинства
Та до чистоти,привчити нас хотів
* * *
Привчав нас вірити у те,чого нам незбагнути
Ми наче й вірили,проте,цього неможе бути
А може старець сивий цей,морочить нас зелених
І марно губить він людей,у мріях нездійсненних
* * *
Він мовчки гляне,та піде,неначе має справи
Невже це правду він несе,чи так,лиш для забави
Скажи хоч слово нам,поклич і ми підем з тобою
Та він лиш глянув,та пішов,махнув на все рукою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287323
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.10.2011
автор: Ролан