Може, думаєш, - вищий за всіх?
Ні, - не треба навшпиньках стояти.
Ти не той зашкарублий горіх,
Щоб міцні мої зуби зламати.
Ними гриз я каміння щодня,
Обмивав іх «гіркою» щоденно.
Ти схопився за ношу. Підняв?.
Чорта з два! Ще, - далеко до мене.
Не чекай, - що спіткнусь чи втомлюсь:
Я крокую упевнено вгору.
Та, повір, - не за те знов молюсь,
Щоб було тобі гірше, ніж вчора…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287236
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.10.2011
автор: Андрій Бабич